Артем Вітко опублікував статтю про роль ВАПП у вирішенні проблем ПТО України

Президент Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, народний депутат України Артем Вітко опублікував свою статтю «Актуальні проблеми професійно-технічної освіти та роль Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти у їх вирішенні» у квітневому випуску видання НАПН України «Професійно-технічна освіта».

У статті розглянуті особливості та проблеми фінансування цієї освітньої галузі, проаналізований взаємозв’язок ПТО та економіки України, визначена динаміка розвитку робочих спеціальностей, окреслені перспективні напрями роботи ВАПП задля вирішення існуючих проблем професійно-технічної освіти.

Повний текст статті читайте нижче.

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА РОЛЬ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ЇХ ВИРІШЕННІ

В умовах децентралізації українська влада заговорила про низку змін у фінансуванні соціальних програм. В основному вони полягають у скороченні соціальних гарантій українцям та «перекладання» фінансування різних програм та цілих галузей на місцеві бюджети. Як наслідок, у проекті «Бюджет – 2018» зменшено освітню субвенцію на 4,5 млрд грн. Згідно зі статистичними даними, видатки на професійно-технічну освіту у 2010 – 2015 рр. становили від 6,2 до 5,4 % усіх видатків на освітню галузь.

Цілком очевидно, що сучасний розвиток економіки залежить від якості підготовки кваліфікованого й конкурентоспроможного трудового потенціалу, тому гостра необхідність утримання професійно-технічної освіти призводить до пошуку в регіонах додаткових джерел фінансування з метою забезпечення ефективного функціонування професійно-технічних навчальних закладів. За таких обставин, наприклад, Запоріжжю потрібно 166,9 млн грн, Миколаєву – 131,6 млн грн, Житомиру – 111,8 млн грн тощо.

У новому Законі «Про освіту», що був прийнятий 25 вересня 2017 р., зазначено, що держава, як і тепер, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.

Практика застосування механізму багаторівневого фінансування в умовах децентралізації управління передбачає взаємодію різних рівнів державної влади. Наприклад, у деяких європейських країнах (Франція, Люксембург) кошти акумулюються на рівні центрального уряду і направляються на нижчі рівні у вигляді трансфертів, розрахованих за затвердженою формулою, а далі розподіляються між навчальними закладами. У Швейцарії створено національні фонди, до яких надходять внески від підприємств у вигляді цільового подану на потреби професійної освіти і навчання. У Німеччині фінансування професійної освіти і навчання здійснюється на основі змішаного фінансування державного і приватного секторів з участю Федерального агентства з працевлаштування.

Звертаючись до досвіду європейських країн щодо фінансування професійної підготовки за рахунок визначених законодавством обов’язкових відрахувань з доходів підприємств, розуміємо, що в Україні для забезпечення професійної підготовки кваліфікованого, компетентного робітника, здатного працювати в умовах розвитку високотехнологічного виробництва, постає питання налагодження тісного співробітництва закладів професійної освіти з регіональними органами влади, виробництвом і бізнесом.

Проблема фінансування національної системи професійно-технічної освіти зумовлює недостатність ресурсного і матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів. Упродовж останніх десятирічь фінансування навчальних закладів та установ професійної освіти з державного та місцевих бюджетів, зокрема на розвиток та здійснення системних реформ, украй обмежено. Майже не фінансуються капітальні видатки, хоча понад 90 % навчальної матеріально- технічної бази потребує оновлення. Навчальна техніка, верстати, автомобілі, трактори, комбайни та інше обладнання у професійно-технічних навчальних закладах на 80 – 90 % відпрацювали свій ресурс, морально та фізично застаріли і не можуть забезпечити якісного виконання програм виробничого навчання. Зовсім не виділяються кошти на придбання матеріалів, сировини, паливно- мастильних ресурсів, вимірювальних інструментів, без чого не може бути якісної професійної підготовки. Все це негативно впливає на якість підготовки кадрів, знижує можливості професійної самореалізації особистості.

За таких обставин нині спостерігаємо тенденцію збільшення диспропорції між кількістю осіб, що здобувають робітничі професії та отримують вищу освіту: кількість учнів, слухачів, які навчалися у професійно-технічних навчальних закладах, у показниках на 10 тис. населення зменшилася з 96 осіб у 2010 р. до 71 особи у 2015 р.

Однак для стабільного розвитку сучасної економіки країни потреба підготовки висококваліфікованих кадрів є очевидною й фокусується у єдиному ключовому питанні: а хто стане біля верстата на заводі? Сьогодні в Україні на комерційних засадах масово готують юристів, економістів та менеджерів, які, отримавши диплом, не можуть знайти роботу. Уже у багатьох галузях промисловості наявний дефіцит кваліфікованих токарів, слюсарів, фрезерувальників, зварників, кранівників, механізаторів та інших працівників, які здатні здійснювати професійну діяльність на основі опанування робітничими професіями у закладах професійно-технічної освіти.

Нам потрібно постійно пам’ятати, що саме кваліфіковані робітники створюють так звану «додану вартість» – реально забезпечують розвиток економіки й досягнення державного багатства. Завдяки їх праці може бути відновлена економіка України.

У суспільстві побутує думка, що ситуації з колосальним недофінансуванням професійно-технічної освіти спричинені децентралізацією. Насправді причини інші, зокрема такі: механічний підхід уряду до розрахунків бюджету, недостатність критичного аналізу та недалекоглядність рішень, пов’язаних із баченням перспектив розвитку професійно-технічної освіти, виробничої сфери господарського комплексу; відсутність стратегії збереження й удосконалення 77-річного позитивного досвіду системи професійно-технічної освіти, його доцільного використання в умовах децентралізації та реформування тощо.

На наше глибоке переконання, професійно-технічна освіта має бути одним із пріоритетів розвитку української економіки й надавати можливість педагогам та майстрам виробничого навчання працювати й професійно зростати у цій системі, а сотням тисяч дітей забезпечувати право на здобуття робітничих професій.

Варто зазначити, що абітурієнтами професійно-технічних навчальних закладів здебільшого є діти із багатодітних родин, малозабезпечених, неповних сімей, діти-сироти, діти з особливими потребами та ін. Із 174 тис. учнів професійно- технічних навчальних закладів майже ЗО % потребують гарантованого державного соціального захисту. Адже, в умовах руйнації системи професійно-технічної освіти під загрозою опиняється не тільки реалізація суто прагматичної функції щодо підготовки кваліфікованих працівників, а й порушується конституційна норма доступності професійної освіти, а також соціальна, державницька функція освіти, що виконується нині професійно-технічними навчальними закладами.

За результатами аналізу ситуацій у сучасній системі професійно-технічної освіти ми поділяємо погляди уряду щодо необхідності її децентралізації, але зі збереженням державної підтримки конституційних зобов’язань щодо надання відповідної освіти на основі запровадження багатоканальної фінансування, розширення прав і відповідальності навчальних закладів щодо доцільного використання коштів. У таких реформах вбачаємо досягнення фінансово-господарської автономності професійно-технічних навчальних закладів, розширення повноважень керівника освітньої установи, підвищення його персональної відповідальності за результати управлінської діяльності та якість підготовки виробничого персоналу.

В умовах реформування освітньої галузі не менш важливими д ля вирішення постають питання розподілу повноважень, прав та відповідальності органів освіти і науки на загальнодержавному та регіональному рівнях; взаємодії суб’єктів управління професійною освітою, навчальних закладів та установ професійної освіти, органів місцевого самоврядування, стейкхолдерів професійної освіти, замовників підготовки кадрів, громадських організацій і громадян та ін.

З метою вирішення цих та інших проблем ВАПП окреслює такі напрями роботи:

  • організаційна діяльність, спрямована на відновлення практичної діяльності Асоціації як Всеукраїнської громадської організації;
  • формування достойного іміджу професійно- технічної освіти та посилення уваги до цієї системи з боку владних структур та суспільства загалом;
  • активна участь у створенні законодавчої та нормативно-правової бази системи професійно- технічної освіти;
  • здійснення представницьких функцій в органах влади та самоврядування в рамках державно- громадського управління, орієнтованих на захист інтересів закладів та установ національної системи професійно-технічної освіти;
  • встановлення робочих контактів із державними та науковими установами, соціальними партнерами, роботодавцями;
  • участь у заходах міжнародних організацій з проблем розвитку сучасної професійної освіти.

У підсумку зазначимо, що Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти, діяльність якої спрямована на реалізацію спільних інтересів, вирішення невідкладних завдань та поточних проблем системи професійно-технічної освіти, нині повинна бути дієвим інструментом її відновлення та сприяти будівництву української сучасної, ефективної та водночас соціально-орієнтованої професійно-технічної освіти на основі науково обґрунтованих критеріїв, з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіонів і вимог ринку праці.

Результат скоординованих зусиль представників ВАПП, колективів професійно-технічних навчальних закладів та роботодавців маємо вбачати у збереженні та інноваційному розвитку мережі професійно-технічних навчальних закладів, у яких професійно-творчі педагогічні колективи з гідністю примножуватимуть багаторічний досвід профтехосвіти щодо підготовки кваліфікованих робітників, затребуваних економікою країни.

народний депутат України,
Президент ВАПП

Артем ВІТКО